0432poezia

  Липень-серпень 2021 року.  Тексти Сергія Негоди Проворний дід. Гай. Парк. Відірвані корені у підлого дерева. Дід Грицько мовчки присів біля Соломії. Крізь хащі будівль страхаюсь гаю в раю. Від кого залежить палаюча  спрага кохання у вікнах? В отій голові, Прохорович,  одні нові мордори, - прийшов зниклий сон з-від ірію, мов йолоп з гонором. Хомич, щось горить в тобі, скрізь димом пішло. Виходить, Грицько, горять захмелілі павіття липи. Дідько лисий допік його, дійшов до живого смислу. Знову кров молодих - це сенс короткозорих вимірів. Осінь, просто спорожніли причини свідомості. Перестиглі вишні виграли на узвишші горищ. Кирилович. Я чую дзвінку бруківку у Вінниці. Сповиті криком діброви, -" з річки дівочі голоси. Осінь-подорож, дід змів її сліди з підлоги. Горді лінії квітів. Скорботні копіткі бджоли. Чорні птиці зникли у світлій шибці. У горлі - біль. Сповільнись мить. Утопиш впливи плин. Стиш. ...